Олесь Манюк
В останній момент кожен…
Візьми відповідальність за своє життя…
Усвідом свою смертність…
Здійсни екзистенційний вибір…
Вам до душі ця ванільна нісенітниця?
Тоді не читайте того, про що я зараз писатиму.
Все, що відбувається з людиною, всі ключі до її життя – знаходяться на іншій сцені.
Ще раз – на іншій сцені. Там немає людини. Нема миру. Немає простору та часу.
Темне містичне царство за межами людського я
Це слова Зигмунда Фрейда.
Спробувати проникнути туди зі своїми відповідальностями та екзистенційними виборами – все одно що увійти до торнадо із парасолькою.
Там немає об’єктів. Нема суб’єкта.
Там царство чистих, тобто нелюдських смислів. І ось вони і визначають все в масштабах людського життя, будучи самі безмірними.
І одного разу з цим безмірним зустрінеться кожен. І миттєво, як бульбашки на воді, зникнуть відповідальність, усвідомлення, екзистенційний вибір. І людина стане тим, ким він, на жаль, є – випадковою річчю, що загубилася серед інших випадкових речей.
Чи може бути інакше? Так. Якщо поринути у це темне безмірне царство. Але зробити це може тільки той, кого Лакан назвав Ніхто, який посідає нічиє місце.
На це здатний лише психоаналіз.
Крапка.